Розробка планів-конспектів уроків (під керівництвом майстра)
ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Група 4 Курс 1 Дата 22.04.2015
Професія: Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин
Тема програми: Робота з радіоелентами та вузлами ПЕОМ.
Тема уроку: Робота з конденсаторами.
Мета уроку
- навчальна: сформуватти у студентів знання про конденсатори, їх види, призначення та застосування.
розвиваюча: розвинути уміння та навички студентів при роботі з конденсаторами у ПЕОМ
- виховна: виховати бережне і обережне ставлення до роботи з конденсаторами з метою безпеки життєдіяльності.
Очікуваний результат: засвоєння студентами навчального матеріалу, та розвиток в них основних навичок роботи з напівпровідниковими елементами ПЕОМ.
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.
Вид уроку: урок-лекція (з елементами практичного).
Методи: використання методу наочності, методу практичної роботи.
Дидактичне забезпечення: план-конспект уроку- лекції, комп’юерна презентація до відповідної теми.
Матеріально-технічне забезпечення: набір демонстраційних конденсаторів різних видів, плат, інструментів для монтажу, припаювання конденсаторів, мультиметр.
Міжпредметні зв’язки: електротехніка, спецтехнологія.
Список основної та додаткової літератури:
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина (3хв.):
1.1. Перевірка присутності учнів, їх зовнішнього виду.
1.2. Перевірка готовність учнів до уроку.
ІІ. Вступний інструктаж:
2.1. Актуалізація знань учнів (10 хв):
2.2. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.): Гарне володіння знаннями про конденсатори, їх характеристики, а також володіння практичними навичками монтажу і конденсаторів до системи ПЕОМ забезпечить ваш високий професіоналізм та професійну компетенцію, як електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.
2.3. Пояснення нового матеріалу та способів виконання практичних дій:
Конденсáтор — система з двох чи більше електродів (обкладок), які розділені діелектриком, товщина якого менша у порівнянні з розміром обкладок. Така система має взаємну електричну ємність і здатна зберігати електричний заряд.
Конденсатори класифікують в основному за їх ємністю, та видом речовини-діелектрика.
Ємністю конденсатора - величина накопиченого заряду.
За видом діелектрика розрізняють:
· Вакуумні конденсатори (обкладки без діелектрика знаходяться у вакуумі);
· Конденсатори з газоподібним діелектриком;
· Конденсатори з рідким діелектриком;
· Конденсатори з твердим неорганічним діелектриком: скляні, слюдяні,керамічні, тонкошарові із неорганічних плівок (К10, К15, К26, К32,);
· Конденсатори з твердим органічним діелектриком: паперові, металопаперові, плівкові, комбіновані (К41, К42, К71, К72);
· Електролітичні та оксидо-напівпровідникові конденсатори. В якості діелектрика використовується шар оксиду металу.
· за можливістю зміни своєї ємності:
· Постійні конденсатори .
· Змінні конденсатори —дозволяють зміни ємності в процесі функціонування апаратури
· Конденсатори підлаштування —ємність яких змінюється при разовому чи періодичному регулюванню і не змінюється в процесі функціонування апаратури.
· За формою обкладок конденсатори бувають: плоскі, циліндричні, сферичні, рулонні та інші.
2.4. Закріплення нового навчального матеріалу (перелік питань та завдань, повторення показаних операцій декількома учнями)
Питання для закріплення:
1. Дайте визначення поняттю конденсатора.
2. Які основні характеристики конденсаторів?
3. Що таке діелектрик, які види речовини-діелектрика Ви знаєте?
4. Що таке електроємність конденсатора, як їх за нею класифікують?
5. Для чого конденсатори використовуються в ПЕОМ?
2.5 Підготовка до самостійної роботи учнів
а) видача завдань учням для самостійної роботи відповідно карток практичного завдання.
б) пояснення послідовності виконання завдання.
в) повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів
г) розподіл учнів по робочим місцям
ІІІ. Поточний інструктаж.
1.Формування умінь та навичок у процесі самостійної роботи учнів:
2. Обхід учнів з ціллю :
- надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
- перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
- контроль і спостерігання виконання робіт, вправ, практичних прийомів;
- надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
- оцінювання правильності виконання технологічного процесу;
- перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
- перевірка правильності виконання учнями трудових прийомів;
- надавати допомогу учням в налагодженні обладнання;
- здійснення міжопераційного контролю;
- індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів;
- збір даних на кожного учня: правильність і раціональність методів їх роботи, самостійність, творча активність, використання на практиці технічних знань тощо;
- здійснення підсумкового контролю;
- приймання та оцінка робіт.
IV. Заключний інструктаж.
1. Аналіз умінь учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці.
2. Розбір неточностей, загальних помилок, зазначення шляхів їх попередження повторення теоретичного матеріалу.
3. Порівняльний аналіз виконаних робіт та їх оцінювання .
V. Домашнє завдання.
- повторення теоретичного матеріалу;
- вивчення інструкційних карток;
Майстер в/н В.В. Гонтар
ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Група 44 Курс 1 Дата 25,04,2015
Професія: Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин
Тема програми: Робота з радіоелентами та вузлами ПЕОМ.
Тема уроку: Робота з напівпровідниковими елементами
Мета уроку
- навчальна: сформуватти у студентів знання про інтегральні мікросхеми, їх призначення та застосування у вузлах ЕОМ
розвиваюча: розвинути уміння та навички студентів при роботі з інтегральними мікросхемами .
- виховна: виховати бережне і обережне ставлення до роботи з інтегральними з мікросхемами метою збереження цілісності матеріалів.
Очікуваний результат: засвоєння студентами навчального матеріалу, та розвиток в них основних навичок роботи з інтегральними мікросхемами в ПЕОМ.
Тип уроку: комбінований.
Вид уроку: урок-лекція (з елементами практичного).
Методи: використання методу наочності, методу практичної роботи.
Дидактичне забезпечення: план-конспект уроку- лекції, комп’юерна презентація до відповідної теми, роздатковий матеріал.
Матеріально-технічне забезпечення: інтегральні мікросхеми різних видів, інструментів для монтажу, припаювання напівпровідників, мультиметр.
Міжпредметні зв’язки: електротехніка, спецтехнологія.
Список основної та додаткової літератури:
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина (3хв.):
1.1. Перевірка присутності учнів, їх зовнішнього виду.
1.2. Перевірка готовність учнів до уроку.
ІІ. Вступний інструктаж:
2.1. Актуалізація знань учнів (10 хв):
2.2. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.): «Гарне володіння знаннями про інтегральні мікросхеми, їх характеристики, а також володіння практичними навичками їх монтажу до системи ПЕОМ забезпечать ваш високий професіоналізм та професійну компетенцію, як електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.»
2.3. Пояснення нового матеріалу та способів виконання практичних дій:
Інтегральна (мікро) схема (ІС, ІМС, м/сх, англ. integrated circuit, IC, microcircuit), чіп,мікрочіп (англ. microchip, silicon chip, chip - тонка пластинка - спочатку термін відносився до пластини кристала мікросхеми) - мікроелектронний пристрій - електронна схема довільної складності (кристал), виготовлений на напівпровідниковій пластині (пластині або плівці) і поміщений внерозбірний корпус, або без нього, у разі входження до складу мікроскладання.
Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС, чіпом) - ІС, укладену в корпус. В той же час вираження «чіп –компоненти» означає «компоненти для поверхневого монтажу» (на відміну від компонентів для пайки в отвори на платі).
Класифікація інтегральних схем:
За способом об'єднання розрізняють:
1. Напівпровідникова мікросхема — всі елементи і межелементні з'єднання виконані на одному напівпровідниковому кристалі (наприклад, кремнію, германію, арсеніду галію, оксид гафнію).
2. Плівкова інтегральна мікросхема — всі елементи і міжелементні з'єднання виконані у вигляді плівок:
v товстоплівкова інтегральна схема;
v тонкоплівкова інтегральна схема.
3. Гібридна мікросхема (також мікрозбірка) — крім напівпровідникового кристалу містить трохи безкорпусних діодів, транзисторів і (або) інших електронних компонентів, поміщених в один корпус.
За видом оброблюваної інформації — поділяють на:
v цифрові
v аналогові.
За ступенем інтеграції розрізняють:
Ø мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі,
Ø середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі,
Ø велика інтегральна схема (ВІС) — до 10 тис. елементів в кристалі,
Ø надвелика інтегральна схема (НВІС, VLSI — англ. Very-large-scale integration) — понад 10 тис. елементів в кристалі.
Використовується в різних аналогових та цифрових елементах автоматики, вимірювальної та обчислювальної техніки.
Корпус інтегральної мікросхеми — це герметична несуча система і частина конструкції, призначена для захисту кристалу інтегральної схеми від зовнішніх впливів і для електричного з'єднання із зовнішніми ланцюгами за допомогою виводів.
2.4. Закріплення нового навчального матеріалу (перелік питань та завдань, повторення показаних операцій декількома учнями)
Питання для закріплення:
1. Що таке інтегральна мікросхема?
2. На які види поділяються інтегральні мікросхеми за способом об’єднання?
3. Як класифікують інтегральні мікросхеми за видом оброблюваної інформації, за ступенем інтеграції?
2.5 Підготовка до самостійної роботи учнів
а) видача завдань учням для самостійної роботи відповідно карток практичного завдання.
б) пояснення послідовності виконання завдання.
в) повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів
г) розподіл учнів по робочим місцям
ІІІ. Поточний інструктаж.
1. Формування умінь та навичок у процесі самостійної роботи учнів:
2. Обхід учнів з ціллю :
ü надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
ü перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
ü контроль і спостерігання виконання робіт, вправ, практичних прийомів;
ü надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
ü оцінювання правильності виконання технологічного процесу;
ü перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
ü перевірка правильності виконання учнями трудових прийомів;
ü надавати допомогу учням в налагодженні обладнання;
ü здійснення міжопераційного контролю;
ü індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів;
ü збір даних на кожного учня: правильність і раціональність методів їх роботи, самостійність, творча активність, використання на практиці технічних знань тощо;
ü здійснення підсумкового контролю;
ü приймання та оцінка робіт.
IV. Заключний інструктаж.
1. Аналіз умінь учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці.
2. Розбір неточностей, загальних помилок, зазначення шляхів їх попередження повторення теоретичного матеріалу.
3. Порівняльний аналіз виконаних робіт та їх оцінювання .
V. Домашнє завдання.
- повторення теоретичного матеріалу;
- вивчення інструкційних карток;
Майстер в/н Дриманова А.А.
ПЛАН УРОКУ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ
Група 4 Курс 1 Дата
Професія: Електромеханік з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин
Тема програми: Робота з радіоелентами та вузлами ПЕОМ.
Тема уроку: Робота з напівпровідниковими елементами
Мета уроку
- навчальна: сформуватти у студентів знання про інтегральні мікросхеми, їх призначення та застосування у вузлах ЕОМ
розвиваюча: розвинути уміння та навички студентів при роботі з інтегральними мікросхемами .
- виховна: виховати бережне і обережне ставлення до роботи з інтегральними з мікросхемами метою збереження цілісності матеріалів.
Очікуваний результат: засвоєння студентами навчального матеріалу, та розвиток в них основних навичок роботи з інтегральними мікросхемами в ПЕОМ.
Тип уроку: комбінований.
Вид уроку: урок-лекція (з елементами практичного).
Методи: використання методу наочності, методу практичної роботи.
Дидактичне забезпечення: план-конспект уроку- лекції, комп’юерна презентація до відповідної теми, роздатковий матеріал.
Матеріально-технічне забезпечення: інтегральні мікросхеми різних видів, інструментів для монтажу, припаювання напівпровідників, мультиметр.
Міжпредметні зв’язки: електротехніка, спецтехнологія.
Список основної та додаткової літератури:
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина (3хв.):
1.1. Перевірка присутності учнів, їх зовнішнього виду.
1.2. Перевірка готовність учнів до уроку.
ІІ. Вступний інструктаж:
2.1. Актуалізація знань учнів (10 хв):
2.2. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.): «Гарне володіння знаннями про інтегральні мікросхеми, їх характеристики, а також володіння практичними навичками їх монтажу до системи ПЕОМ забезпечать ваш високий професіоналізм та професійну компетенцію, як електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.»
2.3. Пояснення нового матеріалу та способів виконання практичних дій:
Інтегральна (мікро) схема (ІС, ІМС, м/сх, англ. integrated circuit, IC, microcircuit), чіп,мікрочіп (англ. microchip, silicon chip, chip - тонка пластинка - спочатку термін відносився до пластини кристала мікросхеми) - мікроелектронний пристрій - електронна схема довільної складності (кристал), виготовлений на напівпровідниковій пластині (пластині або плівці) і поміщений внерозбірний корпус, або без нього, у разі входження до складу мікроскладання.
Часто під інтегральною схемою (ІС) розуміють власне кристал або плівку з електронною схемою, а під мікросхемою (МС, чіпом) - ІС, укладену в корпус. В той же час вираження «чіп –компоненти» означає «компоненти для поверхневого монтажу» (на відміну від компонентів для пайки в отвори на платі).
Класифікація інтегральних схем:
За способом об'єднання розрізняють:
1. Напівпровідникова мікросхема — всі елементи і межелементні з'єднання виконані на одному напівпровідниковому кристалі (наприклад, кремнію, германію, арсеніду галію, оксид гафнію).
2. Плівкова інтегральна мікросхема — всі елементи і міжелементні з'єднання виконані у вигляді плівок:
v товстоплівкова інтегральна схема;
v тонкоплівкова інтегральна схема.
3. Гібридна мікросхема (також мікрозбірка) — крім напівпровідникового кристалу містить трохи безкорпусних діодів, транзисторів і (або) інших електронних компонентів, поміщених в один корпус.
За видом оброблюваної інформації — поділяють на:
v цифрові
v аналогові.
За ступенем інтеграції розрізняють:
Ø мала інтегральна схема (МІС) — до 100 елементів у кристалі,
Ø середня інтегральна схема (СІС) — до 1000 елементів в кристалі,
Ø велика інтегральна схема (ВІС) — до 10 тис. елементів в кристалі,
Ø надвелика інтегральна схема (НВІС, VLSI — англ. Very-large-scale integration) — понад 10 тис. елементів в кристалі.
Використовується в різних аналогових та цифрових елементах автоматики, вимірювальної та обчислювальної техніки.
Корпус інтегральної мікросхеми — це герметична несуча система і частина конструкції, призначена для захисту кристалу інтегральної схеми від зовнішніх впливів і для електричного з'єднання із зовнішніми ланцюгами за допомогою виводів.
2.4. Закріплення нового навчального матеріалу (перелік питань та завдань, повторення показаних операцій декількома учнями).
Питання для закріплення:
1. Що таке інтегральна мікросхема?
2. На які види поділяються інтегральні мікросхеми за способом об’єднання?
3. Як класифікують інтегральні мікросхеми за видом оброблюваної інформації, за ступенем інтеграції?
2.5 Підготовка до самостійної роботи учнів
а) видача завдань учням для самостійної роботи відповідно карток практичного завдання.
б) пояснення послідовності виконання завдання.
в) повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів
г) розподіл учнів по робочим місцям
ІІІ. Поточний інструктаж.
1. Формування умінь та навичок у процесі самостійної роботи учнів:
2. Обхід учнів з ціллю :
ü надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
ü перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
ü контроль і спостерігання виконання робіт, вправ, практичних прийомів;
ü надання практичної допомоги, індивідуальна роботи з окремими учнями;
ü оцінювання правильності виконання технологічного процесу;
ü перевірка правильної організації робочих місць та дотримання вимог безпеки праці;
ü перевірка правильності виконання учнями трудових прийомів;
ü надавати допомогу учням в налагодженні обладнання;
ü здійснення міжопераційного контролю;
ü індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів;
ü збір даних на кожного учня: правильність і раціональність методів їх роботи, самостійність, творча активність, використання на практиці технічних знань тощо;
ü здійснення підсумкового контролю;
ü приймання та оцінка робіт.
IV. Заключний інструктаж.
1. Аналіз умінь учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці.
2. Розбір неточностей, загальних помилок, зазначення шляхів їх попередження повторення теоретичного матеріалу.
3. Порівняльний аналіз виконаних робіт та їх оцінювання .
V. Домашнє завдання.
- повторення теоретичного матеріалу;
- вивчення інструкційних карток;
Майстер в/н Дриманова А.А.
Комментариев нет:
Отправить комментарий